Для ТЕБЯ - христианская газета

У школе
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

У школе



Ад успамінаў нікуды не дзецца.
Не хоча памяць з імі развітацца:
прыносіць мроі светлыя з дзяцінства
і мары акрылёныя з юнацтва.

Я марыла настаўніцай быць ў школе,
каб вучні ўсе цанілі, паважалі.
І час настаў: я шла па калідоры,
а ў класе дзеці ўжо мяне чакалі.

Глядзелі дваццаць пар наіўных вочак:
там прага да жыцця і да навукі.
Амаль што кожны з іх вучыцца хоча,
амаль што кожны падымае рукі.

Прыемна ставіць добрыя адзнакі.
Я радавалась - не дарэмна праца.
Але былі у класе небаракі,
што з ведамі не хочуць сустракацца.

Адзін, на жаль, надзвычай быў упарты
і не хацеў зусім рабіць урокі.
Бывала - ляжа абібок на парту,
а на заўвагі - не паводзіць вокам.

Дарэмна я усе сiлы прыкладала,
не памаглi нi клопат, нi старанне.
Было маей увагi хлопцу мала
i гэтым ён балюча сэрца ранiў.

Турбот i слез прыносiў ён нямала.
I вось - адправiць хлопца вырашаюць,
са згоды мацi, у другую школу,
якую спецыяльнай называюць.

Цяпер я ў школе Божай - вучаніца.
Даносіць Бог да сэрца Свае Словы.
Імкнецца Ён, каб я магла вучыцца
і быць к Яго экзаменам гатовай.

Хачу я быць руплівай і стараннай,
каб радаваць Настаўніка Ісуса,
хачу я працаваць,а не ляніцца,
ў Яго нябёсы ўсёй душой імкнуся.

Ды, час ад часу, памяць ўсёж вяртае
мяне у мой клас, дзе быў той самы хлопчык,
які не разумее і не знае -
а што тут ад яго настаўнік хоча.

Я часам знемагаю ад турботы
і забываю пра сваё давер'е.
А часам засынаю ад ляноты,
і не гару, а толькі ледзве тлею.

А Ён чакае працы маёй пленнай,
каб добрыя я веды назбірала,
і словы, што гаворыць Ён штодзённа,
навек у свамі сэрцы зберагала.

Тады хутчэй у малітве прыбягаю
к Настаўніку і стукаю у дзверы,
адзнаку прабачэння я трымаю
па літасці Яго - дарунак веры.

I веру я, што хутка час настаене:
выдатна я змагу вучыцца ў школе,
і радавацца будзе мой Настаўнік,
калі змагу я жыць па Божай волі.

Об авторе все произведения автора >>>

Елена Шамрова Елена Шамрова, Дрогичин Беларусь
Так чудны все дела Твои, о Боже!
Не описать - так скуден мой язык.
Кто с мудростью твоей сравниться может?!
И кто в любви, как Ты, Господь, велик?!

e-mail автора: shamrik_dima@mail,ru
сайт автора: личная страница

 
Прочитано 7270 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Плоды благоуханные - Роза Пламенная

По морю жизни... - Андрей Краснокутский

Вот опять мне хочется плакать - Наталия Заславская

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Публицистика :
мысли в авоське(братья наши...) - irina kramarenko
В раю животные говорили, значит, и думали, потому что говорить не думая - позднейшее нововведение людей. (Сафир Мориц-Готлиб)

Поэзия :
Кричу во всё молчащее пространство - Любовь,Володенко - Бледных

Проза :
Студентки - Таисия Кобелева
У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум