Милый брат, держися Бога
Может тяжело тебе
Знаешь ты, что есть у Бога
Сила помощи в борьбе.
Если дух твой изнеможет
Обстоятельства тесны
Может быть забыт... и что же?
Богу мы - всегда нужны!
Мы не знаем - он всё знает,
Мы не любим - любит Он!
Видит Он, как мы страдаем,
Чем наш разум омрачён.
Даль сиянием искрится,
Сыплет нам небесный свет
Скоро наша жизнь свершится
И туда, где смерти нет
Мы уйдем без сожаленья
Где бессмертия венец
Приготовил за доверье
Нам Великий Бог Творец!
Может быть рыкают громы
Молний сноп и града шквал
Мы Спасителем ведомы
С нами Он, как обещал.
Скоро путь земной свершится
Будем Бога умолять
Чтоб помог, что ни случится,
До конца нам устоять.
Пухов Борис,
Россия
Женат, 12 детей одна из них инвалид.
Прочитано 8327 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Благодарим, бр.Борис, за хороший стих! Плюс - знаешь про всё понемного, а это в наше время очень нужно и востребовано. Благословений Божиих тебе и твоей дружной семейке посылаем с Австралии!
Надежда
2016-01-23 12:44:03
Спасибо Вам, брат! Очень вовремя Бог указал на ваш стих. Это ободрение для одного из членов нашей церкви, а также для нас всех. Божьих вам благословений и всей вашей семье!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
